Безмовне, непритомне, безбарвне, прикуте до ганебного стовпа. Маса - мені ім'я, натовп- моє прізвисько.
Напрями раз і назавжди задані, маршрути відомі, відхилення неможливі.
Крок вправо - свобода, кроквліво - море, крок вперед - зима ,зима, зима.
Небо починається вже тут, але ти не бачиш неба. Над тобою стеля, над тобою склеп, над тобою переходи і тунелі. Над тобою вічна товща землі.
Вперед і назад; вперед і назад.
Коло з двох прямих.
Поні - найнещасніший кінь на світі; Нещасніш восьминога навіть, хоч у нього,як відомо,все в дупі.
Ні слова, ні назви,ні звуку, ні навіть зображення.
Кольорова пляма - максимум, чим ти будеш.Чорний, червоний, синій, білий.
Вічна наша незатишність і неприкаяність життя, ні кутка, ні будинку, ні країни, ні цвинтаря-і навіть ковдра виявляється не така затишна, як здавалося в мріях.
Знову йде дощ.
Господи, та де ж взяти сили на це ваше звичайне життя?!